Мене
звати Гліб
Кухарук, народився і проживаю у Львові. Мені 17 років, навчаюсь у Львівському
національному університеті імені І. Франка на факультеті економіки.
Писати вірші
почав влітку 2005 року, перша збірка називається
"Живи, доки ти ще живий(а)", зараз працюю над збіркою
"Euforia". Літературний псевдонім – А. Н. Онім. У своїх творах
намагаюсь розкрити всі сторони людської душі, вказати на типові людські
помилки. Можливо, через брак досвіду не вдається викласти всі думки дуже чітко.
Вважаю, що пишу модерно, наскільки ж гарно – вирішувати вже Вам.
від автора сайту:
Публікую кілька віршів Гліба:
Некролог мого існування
Я бачив, як лились сльози,
Як падали грізні світи,
Як в небі ніжились грози –
Я бачив усе, як Ти...
Я зважував плинність часу,
Звільнявся від ртуті шкал...
Я в морі поживну масу
Прирік на мертвий корал...
Я вірив в руно Ясона...
Я плавив скіпетр змін...
Я знав про гріхи Аполлона,
Не ставши навіки німим...
Пізнав і нестерпні муки,
І радість сонячних слів...
Я здушував легіт розлуки,
Що стежку самотності плів...
Я крикнув – і падали стіни...
Мій шепіт торкався сердець!
Портали моєї стаміни
Мені віщували кінець...
Я в доброго вірив і злого –
Тепер я не знаю обох...
Ти – все! А я – зовсім нічого...
Я – смертний зневірений бог...
Deum dilato
Я зберу твій міцний аромат
У флакон без об’єму з Помпеї!
Все зберу до кінця і без втрат,
І дифузія стане моєю…
Я збовтаю тебе у сироп,
Ти дійдеш до числа Авогадро…
В сумі станеш найкращою з проб:
Unus, duo et tria et qattuor…
|