Ти ніколи не будеш сильним,
Не пізнавши слабкості.
І душа не буде стерильною
Ти – гріхів домен!
Бо немає світла без тіней –
Будь у мить ненависті
Справедливим, ти ж людина,
А життя – момент...
Невідома твоя доля,
Та існує мрія!
І у час тужби і болю
Серце захисти!
Ти ж бо – колос в чистім полі –
Дій, як сам волієш.
Можеш стати кропивою
І вище не зрости...
Твоє народження – це дар природи,
А смерть – найбільша таємниця...
Пройдуть возз’єднання народи,
Тебе, напевно, вже не буде...
Хоч намагайся в бездну вроди
Укласть значущую зірницю –
Вже неможливо побороти
По тобі пам’яті споруду!
|