– ефект перорального крику…
Багряно на сірому тлі
Повітрям, як Мобі Діком,
Прибиті до центру Землі
Ми,
Ковтаючи гнилість хурми,
Вдаючи Вітрувіанців,
В затлілих іонах пітьми
З юрби вибираєм посланця –
Армаду, що втішить Мандри
Пустелі,
Жнива ж для Царя –
Аксіома: бо ти і я –
Розіп’яті Васалом Кассандри
В діогенових бочках масандри
Синтезуєм три
Гри:
«Головою до неба кесаревим»,
«Обличчям за вітром цезаревим»,
І подалі від Феба
Кожен:
«Ногами вперед
Божим»…
|