Від єдиної миті
Залежить життя...
Від життя залежить
Єдина мить...
Пам’ять сильна, сильніше
Лише небуття...
А вогонь не цілить,
Він чорнить...
Бронебійний оближе
Повітряну гладь...
Кам’яний відшукає
В граніті себе...
Темний ангел у гніві
Мінятиме стать...
А Деметрі плодючість
У горлі шкребе...
Сизокрилий загубиться
В сірих очах...
Мудреці вимагатимуть
З дурнів порад...
Першостанній в повітрі
Відбудеться змах...
У хаосі можливий
Нестворений лад...
Ззовні Гелій, бо в сонці
Кружляє любов...
Небо стримує хвилі
Його почуттів...
Все незмінне міняється
Знову і знов,
Бо інакше поводиться
З різних кутів...
І вода не змиває
Акрилові сни...
Діафрагма спокійна,
Бо серця нема...
Хтось чекатиме танучий
Дотик весни...
Та не стерпить, бо першою
Входить зима...
|