І знову серце в осінь закохалось
І листя шум десь душу зворохнув
Життя по вуглях печених промчалось
Ти не хотів любити, ти забув
Ти піснею мій сон осінній звабив
Ти двері відчинив до ніжності снігів
І не шукавши сонця серед марень
Осінню квітку своїм холодом зігрів.
|