Життя,як птах,
Так швидко пролітає.
Немовля не знає,що на його чекає...
Воно іграшками бавиться мрійливо,
І батьки ставляться до нього дбайливо.
Але підростає маленьке дитя
І пізнає,що таке справжнє життя:
Там є радість і розчарування,
І перше звичайно кохання.
Потім хоче родину створити,
Щоб щасливо у мирі прожити.
Син і донька у домі з"являються,
Тоді неважко зрозуміти,
Всі мрії збуваються.
Подружя старанно нащадків виховує,
Бо щастя безмежне їх охоплює.
І діти батьків шанують.
Хоча долю свою вони будують.
І тут час розтавання на жаль приходить,
Бо дідусь і бабуся сил вже не знаходять.
У височінь їхня душа взлітає,
Ось так,наше життя минає...
| 
та
у Вас 
0
А віршик слабий. 