Прийшов, постукав у серденько,
Не відкрила, бо раненько,
Відчинила до вечері,
Серця мого двері.
Відчинила і закрила на міцний замочок,
Вмить зробила для нас двох золотий віночок.
Ти приніс мені водички,
Щоб я вмила своє личко,
А ще вбила чорну маску,
З неї починалась наша казка.
Тепер стою перед тобою вся така біленька,
Кицька, пухнаста, ніжна маленька,
А там за дверима для всіх я тегриця
І ніхто не збагне ,що я білолиця.
Надіюсь ,все біле ,що ховала
Не злякає людину, яку покохала.
| 
та
у Вас 
0
Трішки роботи і люксова буде усмішка. 
