Тяжко жити в цьому світі, Щоб не любити море квіти, А коли кохаєш ти, Легше йти і до мети. За все життя тебе ламають, Твої незламані гілки-невірні друзі і батьки. А ти встаєш і розцвітаєш, Як та троянда на вікні, І гордо бєшся за свободу, Як юний воєн на війні. Вони не знають, Що ти сильна, Хоча роками молода І в твоєму серці панує непокірна злагода.
БОЖЕВІЛЬНА Не можу я нікому розказати, Що коїться у мене в голові: Хтось там кричить і все... - Ну досить вам волати, Бо знов прийдуть медбрати у палату. Ось і вони у біленьких халатах... НІ,НІ! ЦЕ НЕ Я БУШУЮ, Тільки не зачиняйте у цмх залізних гратах: Просила я у молоденького медбрата. СЛАВА БОГУ,він пішов! Але таблетку все таки залишив;
Мої повіки вже стають важкі... Проти волі заставляють спати. Крізь сон я чую: БОЖЕВІЛЬНА починає засинати. На жаль безсила,онеміло тіло І не можу їм сказати -Я не божевільна,просто хочеться літати!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0