<font size="2">Колись давно було повір'я,
Що прийде лицар на її подвір'я.
Минали роки щастя,болю,
А дівчина прагнула на волю. Її краса була небесна,
Розцвітала вона наче весна.
Перед нею всі схилялись,
Бо добротою та щирістю пишались </font> <font size="2"> Не бачила вона у життіі зла,
Це для Миряни новизна. Якось у ліс пішла блукати,
Чарівного лицаря зі снів своїх шукати.
Там їй квіти доргу вказали
І надію подарували. </font> <font size="2"> Обійшла вона майже всі країни,
І відчула на собі суттєві зміни.
Жорстокість вбивала,
Адже принцеса її ніколи не знала </font> <font size="2"> З самого малку красуня зростала у прекрасному замку.
Там у неї були росяні світанки
І чудові,незабутні ранки. </font> <font size="2"> З кожної несправедливості
Миряна позбувалася милості.
Коли бачила насилля,
Забувала про своє весілля... </font> <font size="2"> Серце камнем стало,
Погляд льодом омивало.
Усмішка пропала,
А її душа ридала. Дзеркальна вода стала для неї,як нагода
Потрапити у нове буття
І там знайти своє життя.
Вона втікла у забуття,
Бо не зустріла гарне майбуття!!!</font>
| 
у Вас 
0
