Затамувавши подих я, либонь, Не подивився б осторонь І не прокляв лихую долю... Із вітром я б на полонині, Та піснею ходив щодня, А нині... Не можу я забути того дня Проклятого у відчаї... Чому?.. Чому я маю пам'ятати Час ночі, блиск зірок І знати, Що не позбудусь цих думок Та закривавленої серця рани... 29.12.1998
|