...Чи є у тому істина? У формах намальованих вікон, В кубічних сутінках Між натовпу у місті, Здається нині все як сон. Розхристане мистецтво, Арт психоделічний, В словах єхидних і очах Ховаються думки дисгармонічні Розіп’яті на чотирьох вітрах... Без напряму... Лиш там, де віра переймає, У хресних пошуках на полотні У рухах пензля час збігає... Даремно підсвідомість Зміст в порожньому шукає... І несподівано, враз, небо сяє – Феєрія між зір... То фестивальний сон, А розум все чомусь блукає Поміж зачинених вікон... 7.07.2000
|