Чт, 21.11.2024, 21:47
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Вірлени Н.Д. [16]
Поезія Долик Любові [8]
Поезія та проза Новіцької Ірини [1]
Поезія Андрійчук Тамари [0]
Поезія Андрійчук Дарини [1]
Поезія Shadow [2]
Поезія Колиба Максима [9]
Поезія. Ігор Крук [1]
Поезія Межова Любомира [47]
Поезія Стратович Ольги [32]
Поезія Дідик Миколи [26]
Поезія Кухарука Гліба [26]
Поезія Чернеги Олега [24]
Поезія Бугера Тетяни [11]
Поезія Ткачука Анатолія [44]
Поезія Сновиди Володимира [16]
Поезія Колибко Петра [3]
Поезія Гарасим Іванни [4]
Поезія Британ Галини [2]
Квашнівська Наталія [24]
Плід Ірина [8]
Давиденко Тетяна [15]
Олеськів Андрій [49]
Гулько Микола [14]
Лайт Юрій [11]
Грабинська Алла [43]
Артимишин Павло [34]
Багрій Марія [10]
Ткач Андрій [10]
Леся (slash) [4]
Марія (mariya_niko) [12]
Фесюк Галина [73]
Якубянець Марія [16]
Дужак Андрій [74]
Репецький Михайло [14]
Natalka-Fialka [15]
Мазур Оксана [92]
Шевців Михайло [1]
Федик Юрій [13]
Дрозд Христина [9]
Маріанна [197]
Поезія і проза Баранкевич Алли [109]
Собістянська Анастасія [1]
Ярина (yaruna) [1]
Масечко Сергій [33]
Грицай Іван [178]
Мандаринка [10]
Галюська [7]
Михальнюк Володимир [118]
Пікарось Сергій [47]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Львівщини категорії та розділи української поезії, українська проза Поезія Ткачука Анатолія
 

Осінній сплін

Крони днів жебонять, розкуйовджені вранішнім вітром;

В цього світу хандра, а тому не до юних звитяг

Стигне осінь в душі тож він вороном кряче сердито,

Що невдовзі і ми опадемо із древа життя.

 

Осідає сльота. І ми прагнемо вибратись звідси 

З лабіринтів негод по-пацючому ставши на слід.

Десь там вихід. І жде нас жебрачка на мокрій бруківці,

Наша доля сліпа, щоб звістити новий перехід.

 

Злива б’є у лице, мокре листя штампує на очі,

Та дорога – одна, не звернути  із неї ніяк.

Там немає в кінці нагород, ні відплати за злочин –

Лиш непевно тріпоче призначення млявий маяк.


Додав: sitarion (09.09.2013) | Автор: © Анатолій Ткачук
 
Розміщено на сторінці: Поезія Ткачука Анатолія

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2123 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
1 Oksanka • 12:40, 09.09.2013 [Лінк на твір]
Так у кожного своє призначення у цому житті.Та невже ми приречені..???Але ж чинемо супротив, щось із чогось вибираємо...а в результаті"Долгие проводы-лишние сльозы"
Мені припали до душі Ваші роздуми, хоча напевно це ствердження.
avatar
5 sitarion • 18:44, 09.09.2013 [Лінк на твір]
Дякую, Оксанко, за вдумливий коментар. Тут проблема в трактуванні слова "приречені". Є ж і такий вислів - приречені на перемогу? ;)
А в цьому випадку - приречені на призначення. Хоча, тут ліричний герой трішки сумнівається в приреченості  до конкретного призначення - воно ж бо блимає, тоне в пітьмі, можна і заблукати, помилитися у  виборі.  Можна взагалі здатися і відмовитися добиватися того, що є твоє. Як  у чудовому вірші Галини Гордасевич "Літо доходить зеніту".
avatar
Цікави зворушливий вірш із справжніми почуттями. сподобався

wave table-7 s-6
avatar
4 sitarion • 18:15, 09.09.2013 [Лінк на твір]
Дякую )))
avatar
Долі вічі сліпі? Ні, то душі незрячими стали,
В веремії терпінь мрій, котрим вже не збутись, навалом,
Споконвічна хандра метастазами світ оповила,
Що не день - тіні драм розправляють над ним чорні крила.

Б'ють зневіри дощі по обличчю, навідмаш, без жалю,
У схололій душі всі джерельця надій повсихали.
Тягарями провин нас все більше схиляє додолу,
Поміж тисяч стежин не знаходимо ту, що не коле.

Кожен погляд наскрізь - відсудомлює душу на друзки,
Знову спалений міст, двом на стежці одній надто вузько,
У пустелях облуд вже немає і крихти від істин,
Де він, Вищий той Суд, чи колись нам до нього доплисти?

Ми живемо в надрив, кожна думка - мандрівка у себе,
Крізь холодні вітри прориватись хоч важко - все ж треба,
Хоч недолі змія, наче зашморг, стискає нам душу,
Та ми з древа життя опадати завчасно не мусим!

У самому кінці, де усі вже стираються грані,
Проглядається ціль, до якої дійшовши, всі рани
Ми загоїм колись, доторкнувшись до вічного Світла...
Прозрівай і світись! Вір - навесну знов світ наш розквітне!
avatar
6 sitarion • 18:46, 09.09.2013 [Лінк на твір]
))))) Дякую, Наталю.
avatar
7 Asedo1949 • 23:46, 09.09.2013 [Лінк на твір]
І справді зараз у світі спостерігається "хандра", бо темні сили ніяк не хочуть здавати своєї першості, і признати свою неспроможність у світовому правлінні, але світлі сили набирають обертів і під їх впливом, може, не так швидко, якби нам того хотілося, але світ змінюється. Життя - нескінчене, але кожний відрізок часу, який ми проходимо, має свій початок і завершення, і кожний раз ми здаємо єкзамен, одержуючи перемогу чи поразку.
avatar
8 sitarion • 02:05, 10.09.2013 [Лінк на твір]
Дякую за коментар =)
Мені здається, що хандра ще й від того, що світлі сили, прийшовши до влади, дуже швидко сіріють, а далі й темніють. Немає надійного орієнтира, маяка, що освітить вихід із лабіринту.
avatar
9 укран • 13:24, 10.09.2013 [Лінк на твір]
Гарний, сильний Ваш вірш з внутрішнім духовним підтекстом. Проте хандрою і сумом пропалені самі слова віршу...
Я думаю, що у кожного в долі є свої + та - . Не варто зациклюватись на - (мінусах). Адже бачити погане легко, а знаходити хороше у, на перший погляд, поганому ціле мистецтво, якому ми повинні навчитись - ось Вам найбільш яскравий маяк життя... А суд буде, лиш ми не готові до нього.
avatar
10 sitarion • 18:59, 10.09.2013 [Лінк на твір]
Дякую за  коментар  =)
Не будемо зациклюватися. І хандритимемо поменше ;)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz