Розливається ніч як смола закипіла зі дзбана, Тоне в повені світ. Розчиняється світло як сіль. Завмира кожен рух, пальці рук на курках і стоп-кранах. Ти ж ідеш крізь пітьму і шалених зірок заметіль.
Увійшовши в цю ніч, наче в альтернативну реальність, Тишу вулиць читаєш і вуликів людних вогні. Налаштує дротам вітер струм на мінорну тональність, Менуетом замінить мейнстрими зануджених днів.
Сірих буднів золу легко звіє барвиста легенда, Пілігримами рими на прощу до серця підуть… І як обрій займеться ранковим нестримним крещендо, Скресне фенікс-душа, взявши в полум’я сонячну суть.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
