Нічна меса

Дякую, Ярославе, я за конструктивну критику. Проте тут змушений з Вами не погодитися.
1. Ви пропонуєте додати зайвий склад у внутрішні рядки катрена. Це змінює задуманий ритмічний малюнок. В даному випадку мені не подобається одноманітність 13-13-13-13. А протиставлення кільцевої ритміки із суцільною римою дає специфічний ефект.
2. Я розумію, вся ця перетасовка через "Ми двоє у ньому" - фразу, що виглядає кострубато (проте не факт). Адекватних аналогів поки що не можу підщукати.
Ваш - не підійде. Надто немилозвучне скупчення приголосних "Ми удвох в ньому знову". Окрім того слово "знову" руйнує ефект новизни, раптовості. Неважливо, вперше чи всоте двоє у цьому місті - зараз вони його бачать як вперше.
Варіант "нас двоє у ньому - чужих і незваних" кращий, але він надто дистанціює читача від лір. героїв.
Ще один плюс "ми двоє" відносно "ми удвох": останній варіант просто констатує наявність двох людей, у першому ж ховається другий щар, у значенні "нас тільки двоє у цьому місті, а, може, й у всьому світі, більше нікого не існує". Можна вважати це алюзією на старий французький фільм "Двоє у місті" з Габеном та Делоном, в котрому протистояння копа та колишнього зека вилилося в Маклаудівське "Повинен залишитися лише один". Тільки тут маємо замість протистояння - єднання.
3. "Хай та нічка" - слово "та" не несе ніякого смислового навантаження. В художній літературі слід уористуватися принципом "Хай словам буде тісно, а думкам - просторо" (інший варіант: можеш (без шкоди для тексту) викинути букву зі слова - обов’язково викидай, можеш викинути слово з речення - викидай, речення, абзац - те ж правило).
П.С.: Даруйте. що довго не відповідав на коментар - останнім часом рідко буваю на літ. сайтах.