Світ – як жертва у зблиску леза; схлип сансари, чиї колеса мелють, збурюють вир шалений, мішанину мішур, мішеней… Чистих душ замутивши плеса, лине привидом безтілесним
грізна леді залізна Калі. День в оскомі та ніч в оскалі – все для тебе, людинозвіре. Із чиєї лихої віри і смертельних заклять на сталі карцинома душі настала?
Замість усмішки – вищир вовчий. Чи була там колись любов? Чи, оминувши пости й паролі, озоветься фантомним болем десь у грудях, мов давній злочин, мов забута молитва? Мов…чи,
не блазнюй і не плач картинно. Гільйотини і карантини вже відтак ні на що не вплинуть. Сходить в небі зоря полинна. Де Пречиста, а де – причинна? Ешафот. Ще одна сходина…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️