Можна нічого не значити - ні для кого, ні перед ким, заховатися за волоссям своїм рідким і виписувати рядки. І у кожному ти ховаєш, немов заначку, думочку-єдиначку: хай ці люди, які собачаться, і які собачать - хай вони нічого мені не значать.
Одболи мені по-одному або разом: хай вони починають завжди усе азом, хай вони підіймають мертвих і б*ють у груди. Тут на вулиці - грудень, подивишся - також грудень. Все, що можна, то це всередині, наче руди.
Мавзолеї або споруди - як бенкети на попелищі. Хай вони ніколи не стануть до мене ближчі.
Вбережи мене від погромів і від погрудь: що приходять у душу, ламають, або беруть. Що шукають собі пророків і тчуть знамена - ці знамення, яких ніколи не було в мене, обертають собі на сиву солону гру.
Я лишаю собі це право: коли умру замовчати уже навічно. І якщо хоч би раз ви зумієте чоловічно вшанувати чужих сконалих - то і ви замовчіть: ви ніколи мене не знали.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
