Вірші

Далеке відлуння війни,
гучно, що року лунає,
здалеку вже видно вогні -
людська байдужість стріляє.

Кулі свистять над хатами,
у сторони різні летять.
Чим заслужили ми з вами,
те, що наші діти не сплять?

Рвуться горілі снаряди
і дим заміняє туман.
Наради, знову наради,
а вогонь ховає обман.

Повні склади вибухівки,
порушують спокій людей,
безладі війська верхівки,
лиш строчать пояснень статей.

Скільки, ще років лишилось,
дивитись відлуння війни,
може це сон, чи наснилось,
ні, вибухи ці не з грози.

Стрепенулись сиві діди,
одівши військовий берет.
Як бігти в атаку, куди,
де гвинтівка, де кулемет?..

України вірні сини,
старі солдати і діти,
перервані вибухом сни…
Зберегти спокій тре вміти?..

08.09.2008р.