Велотуристам Колись ми ходили в походи, Як гусари сиділи в сідлі, Нас чекали різні народи, Нам плескали старі і малі. Коні наші – сідло і педалі… Крутили, рулили, раділи. Місця не було для печалі, Природа дарила нам сили. В переді небачені далі. Гори, ріки і перевали. Ламалися коні зі сталі, Перешкоди волею брали. Ми мчалися далі і далі, Проти вітру колонною йшли, Рипіли скрипучі педалі. Почуття романтичні вели. Скрізь люди у слід нам кричали: - Диваки, диваки, диваки. З роками доросліші стали. А в душі - диваки, диваки. 11.04.2008р.
|