Багаття Смеркає. Горить багаття Полум’ям освітивши далі. В озері біле латаття Ховає обличчя в печалі. Сосни опустили тіні На землю покриту травою. Радіє душа переміні, Любується серце красою. Вогняну стежину в воді Вечірня зоря освітила. Тиша і спокій від тоді, Як прощення в Бога просила. Ласкаво подув вітерець, Торкнувся пелюсток латаття. Нагорода душі за терпець, Це нові одежі і плаття. Вогнище у вись шле зорі, Потріскує тихо багаття. Високо в небі на горі Старе палять Ангели шмаття. А шмаття ніщо, як гріхи, Вирвані Богом з тіла, душі. Стоять наповнені міхи, Чекаючи на страту в вогні. Радісно, зоряно серцю, Що багаття горить у ночі. Освітлює промінь дверцю Для спасіння людської душі. 13.02.2008р.
|