Аня Рам. Сторінка поезії та прози.

Життєвий шлях-це непрочитана сторінка
Солодкий плід з гріхів, не маючи ім’я,
Та в ньому є щаслива серединка,
З якої й починається сім’я.
Спочатку щастя, вічні обіцянки,
Я знаю, все це у житті бува,
А потім безтурботність і бриханки,
Та все стараєшся забути ті слова.
І так проходиш ти той шлях,
Роки летять. І юність вже проходить,
І все летить в ту яму наче птах
І сонечко не сходить, а заходить…
І на моїм шляху бували перешкоди,
Сто тисяч сліз, і мертвий стук життя,
І вічний біг, і незакінчені турботи,
Та все минуло в далину, у небуття.
Душа болить, до болю серце тисне,
Чому за всі гріхи розпачуємось ми?
І все життя мов блискавкою блисне,
Мов сніг, що випав наприкінці зими.
Як важко жити без турботи й ласки
Так мало бути, мені вже все одно,
З гарним кінцем хотіла я почути казки,
Та все пішло туди…туди на дно...
В моїх очах ти не знайдеш печалі,
Я буду жить не так!!! О Боже, як?
Задля… задля того, щоб все було надалі,