Буває літо без дощу, Буває так, що не пробачу, В думках буває відомщу, У снах буває щиро плачу. Буває посмішка «оскал», Буває птах не відлітає, Буває серце як метал, І все це є, все це буває… Буває холодно одній, Раненько вранці прокидатись, Буває так, що на землі, Серця повинні розлучатись. Буває слово не зі зла, Примовиться, вже не повернеш, Буває що болить душа, Банально, просто, не обернеш… Буває раптом все життя, Змінити може враз хвилина, Назад немає вороття, Буває так, бо ти ж ЛЮДИНА!!!
Дуже гарний вірш, але з помилками! Так наприклад слово розставатись російське, тому пропоную замінити його на - розлучатись. В рядку: "Змінити може вмить хвилина", щось не співпадає: мить і хвилина - поняття різні, трому вмить хвилина ніяк не пройде. Пропоную замінити на "враз". Ну і останнє слово, в моєму розумінні, - оЧепатка. Це моє бачення вашого вірша, тому не ображайтесь. А помилки то вже інша справа , може вони і не зовсім помилки для інших читачів. Успіхів!
Над помилками треба працювати, та Ви, Аню, зможете владнати ці незначні недоліки. Головне - зміст, а він у Вашому творі глибокий. Хоча, я б відмітила деяку "розпорошеність" його у творі, але це не страшно. Ось не до душі мені дієслівна рима, але за неї оцінку знижувати не буду, бо коли Вам хочеться писати саме так, то пишіть. Натхнення Вам, творчої наснаги!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
