****

Чорна земля виблискує атласом,

Дарма боротись в автобусі з галасом,

І в вихідні прокидатись о восьмій,

І по гостях ходити зі злості.

Зимою прийти щоб весною прощатись,

І в темряві без світла кохатись,

Зубну біль терпіти стереотипом,

По воду зі спраги ходити із ситом.

Дарма випаде сніг і дарма він розтане,

Житяя кругообіг, і з часом нестане-

Терпіння, зітхання, пшениці колосся,

І посвітліє на скронях волосся.

Дарма наступати двічі на граблі,

В бій виходити з сильнішим на шаблі,

Дарма падати знаючи, що не зведешся,

І "гратись" з вогнем...небезпечно!!!займешся.

Все просто-складнішого, що ж тут не так?

Дарма задавати питання " ну як?"

Дарма квіти у вазу...а в вазі вода,

Як все банально. Як все дарма.