****

Спакував мою душу в валізу,

Закував моє серце в залізо,

Лебединою піснею вкрилось,

Все, що діялось, все, що творилось.

Пахли димом мрії із попелу,

Не кохати! А як? Не второпаю,

Не звертати в ті стіни весною,

Які здавна вже дихають мною.

В кожнім слові спогад відверто,

Закрадається в душу так вперто,

Що кричати щосили аж йметься,

Так без тебе в цім світі живеться!!!