НЕВДАЧІ
НЕВДАЧІ Знайшов мене сьогодні лист. Відкрив його – і бачу, Що не відбувся злет у вись. Знов чергова невдача. І заздрісник сміється, гад – Мовляв, отримав здачі? Що ж, доведеться крок назад Зробити. Це невдача. А час летить, немов стріла, Тримайся, небораче! Пісне життя, якби була Останньою невдача. І, пророкуючи біду, Знов чорний ворон кряче. Упавши – піднімаюсь, йду, Долаючи невдачі. Байдужості стіну глуху Не розіб’єш, а значить Звернуть не змусять із шляху Мене оці невдачі.
Додав: virchi (13.01.2009)
Розміщено на сторінці : Лисий Ігор
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 3285
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
у Вас 
0
