Навіщо? А тому….

Навіщо лелеці крила?
Навіщо людині слова?
Чому не відпустила?
Чому? Чому не змогла?

Бо крила – лелеки життя;
Слова – то людські почуття;
Чому ж не відпустила?
Тому, що надія жива!

Чому ти на світі існуєш?
Чому, те що є - не цінуєш?
Навіщо її ти цілуєш?
Якщо ти її ігноруєш.

Існуєш – щоб жити на землі;
Не цінував, і не цінуєш і досі;
Цілунку причина - у її красі,
А решта, всього лиш дурниці.

Навіщо сонце весною?
Навіщо причарував її собою?
Чому не даєш їй спокою?
Чому й досі вважаєш своєю?

Сонце весною, бо вона щаслива,
Вона на світі така єдина;
Так, вона і досі наївна і мила,
Та від тепер - вона не буде твоя!!!