Я тобі нашепчу на вушко:
"Ваша честь, Ваша честь, Ваша честь..."
Ти у мантії просто душка,
А без мантії..., ніж і песть...
Афродіта із жаром в тілі,
У зіницях - вогненний шал,
Ваша честь, твої милі стріли
У мені розбудили шквал...
Ти читаєш черговий вирок,
Я впиваюсь в твої вуста,
Чую запах, мов шовку, шкіри,
І п'янію без вин тоста.
Ваша честь, ти ж бо вершиш долі,
Ваша честь, в тисячах перехресть,
Хоч на день, ну позбав мене волі,
І віддай мені раз Вашу честь...
_____________________________________
Так незворушно спопеляєш мовчки,
Як Мона Ліза усміхом лукавим
Заполонила всі мої куточки,
Тут підсолоджуєш, а там гірчиш, як кава...
Я зав'язав би ніжно твої очі,
До рук поклав меча і срібні шальки,
Щоб ти наосліп мовила пророчо,
Чи покараєш за кохання моє палке...
Вершити долі звикла ти законно,
Зверши свою і присуди: кохати,
Повір, що прокурори іспокону
Не вміли так любить, як адвокати...
_____________________________________
Ти ж мене не засудиш, - правда?
Це не буде аж надто грубо,
Як візьму я у руки владу,
Поцілую тебе у губи?
На терези поставлю пристрасть,
І без шансу на "ні", відмову,
Я тебе доведу до вістря,
Потім знову, і знову, знову...
Фантазую, а тіло лине
Загострити усі рефлекси,
Ну хіба ж я тому винен,
Твоя мантія пахне сексом...
_____________________________________
Переплетені думки
при завішенім віконні,
Впала ручка із руки
на умовності законні...
Ти мені присвятиш прозу
замість вироку програти,
Обереш нестримну позу,
у фантазіях літати...
Не напишеш ані слова,
тілом линучи до мене,
Не протився долі зову
і віддайся у шалене...
Упивайся довше мною,
більш ніхто не зможе взнати
Найсолодшої любові,
гріх нарадчої кімнати....
_____________________________________.
Не прикриєш спрагу кодексом,
Так з-під мантії стирчать
Всі принади і всі комплекси,
Ніби рвуться закричать...
Між талмудами цивільними
Всі умовності спадуть,
У вогні ми станем вільними,
Ніби віск і ніжна ртуть...
Мов слідами кримінальними
Твоє тіло обійду,
Поцілунками спінальними
Ключ до серця віднайду...
Від тепер суди для мене -
Найприємніший процес,
Ти у мантії - шалена,
Але, все ж, гарніша... без...
_____________________________________
Я хочу Вашу честь… відвести…,
Відверто, впевнено… довести…,
Не треба Вам… цього процесу…,
Бо бачу Вас… і хочу сексу…
Я Вам не рівня… в залі суду…,
Та вже ніколи… не забуду…,
Як я побачив… Ваші очі…,
Мов ясні зорі… серед ночі…
Дозвольте іменем… закону…
Мені розвідать… терикони…,
Які за мантію… сховали…
Свою суворість…, бурі…, шквали…
Я хочу Вас… навік відвести…,
Щоб Ви, відкинувши… протести,
Йдучи зі мною… у процес…,
В уяві… марили… про секс…
_______________________________________
Сьогодні – дика і відверта,
Для мене – вкотре позитивна,
Моя прихована оферта, -
Лише тобі, диспозитивна…
І та захоплива змагальність
Серед крилатих преюдицій,
Не для усіх, не на загальність,
Для однієї чарівниці…
Напіввіршовані дебати,
У вічі душу віддаю,
І знову прошу доєднати,
А замість підпису – «…люблю…»
_______________________________
Прошу про правосуддя до нестями,
Де свідками не будуть навіть сови…
Відважишся не критися статтями?
Дасиш до себе доступ тимчасовий?...
Ні, я не сплутав, мила, клопотання…
Я на любов тебе відволікаю…
Якщо за мить не вирішиш питання,
Затримаю і ніжно обшукаю…
А потім я чекатиму арешти,
Як не назвала б ти мої кульбіти,
Я віддаватимусь завжди тобі до решти,
І буду віддано, захоплено любити…
|
та
у Вас 
0