Чи часто Ви, панове, Стояли десь на грані, Коли відняли мову Передчуття погані, У горлі дерла совість, В думки врізались пили, А Ви на зло, натомість, Себе переступили? Чи на межі закону Шукали справедливість, Без страху і поклону, Не ждучи зверху милість, Приймали навіть кпини, Не боячись залізти За волохаті спини, Заради честі, істин? А може з краю прірви Відводили заблудлих, І без морозу шкіри Крізь настанови мудрих, Поважно, гонорово Ви долю не зламали Переконавши словом, Хоч силу й владу мали? Найважче вибирати, Коли стоїш на грані: Чи варто, чи не варто, На Біблії, Корані Рукою ворожити Між шепотом гераней, Адже найгірше жити, Коли немає граней…
Зрадлива, зраджена Вітчизна в серці дзвонить і там росте, наш пригнітивши дух. Ви, нею марячи, зазнайте скрух і скрух — і най вас Бог, і най вас Бог боронить. Розкошлані на всіх вітрах вагань, як смолоскипи молодого болю, в неволі здобули для себе волю, ногою заступивши смертну грань. Щедрує вам безсмертя щедрий вечір в новій Вітчизні — по громадді спроб. Отож не ремствуйте, що вам на лоб поклав Господь свій світлий перст нищівний.
Василь Стус
До речі, грань, як ви, мабуть, знаєте, це ще й те саме, що жар (розпечене вугілля). Крім того, це ще й назва двох рослин (через подібність до жару?): ісландського лишайника (Cetraria islandica) та зірок садових (Lychnis chalcedonica).
Дякую за увагу. І цього вірша Василя Стуса десь пропустив і про рослини не знав. Натхнення Вам...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
