І бачить Бог, і знають люди… Такого точно не хотів… Пульсує мозок, ниють груди… За рік прожив я сім життів… Одне життя – одне кохання… Шалений солод і полин… Чекання, пестощі, зітхання… Вогненна пристрасть половин… У другім я купив пандору… Виймаю, поки, очерет… Не з тих я ще, хто зверне гору… Та я знайду її секрет… Прожив я третє на Мальдівах… Пірнав натхненно в океан… А поруч плавала та діва… В якій не бачив я оман… Четверте вдарило війною… Лунало зливами тривог… Синочок – досі – не зі мною… Загинув брат, для перемог… А потім – п’яте, не спитавши… Пройшовши поряд стільки літ… Одного з кращих, втім, як завше… Забрало друга на той світ… Я не писав про шосте в чати… Мабуть, ніколи й не скажу… Хоч про таке – шкребе кричати… На совість тиші залишу… На сьоме вийшов я на волю… На сорок третій щастя лік… Не хочу, більше не дозволю… Прожити сім життів за рік… І почуття не розгубивши… Я став міцнішим, ніж колись… Бо прагну затишку, і лише… Сім’ю, любові, діток, - вись… Запрошую в мої чесноти… Кому я близький до душі… Бо не змінюсь уже я доти… Допоки житимуть вірші…
А, що сім життів за рік прожити - це вам не поле перейти... Сподобалось
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
