Страх невідомості б’є по свідомості, Згадую зараз усі випадковості, І усвідомлюю в певній манірності: Все, що вже сталося – закономірності… Буде достатньо і болю, і радощів, Оступів, звершень, прихованих заздрощів, Сонце і дощ, затуманений морок, В горлі не раз ще душитиме корок… Чуйні знайомі і друзі-перевертні, Миті захоплень і втілення трепетні, Зради і клятви довічної вірності, Хоч не відомі, та – закономірності… Змалечку прагнемо ми досконалості, Маючи щастя, ще хочемо малості, Ходим по колу в страху невідомості, Просим у інших своєї ж свідомості… Тільки у дзеркалі марево модності Швидко зникає у тіні самотності, Всі забаганки і всі непомірності Доля вертає, як закономірності…
Страх невідомості б’є по свідомості, Згадую зараз усі випадковості, І усвідомлюю в певній манірності: Все, що вже сталося – закономірності…
- маєте рацію! Усе закономірно, у тому числі й навіть про війну. Особисто ніколи б не міг подумати що буде війна та ставився поблажливо до усього російського та не помічав експансії і активного зросійщення....
Чуйні знайомі і друзі-перевертні, Миті захоплень і втілення трепетні, Зради і клятви довічної вірності, Хоч не відомі, та – закономірності…
Як точно висловили Ви свої думки. Щодо друзів-перевертнів... Отих, які стали колаборантами, які зрадили нас. Багато можна було б написати, та боляче... Дякую за сильний вірш.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
