Коли я пив пиво з Ісусом Хрестом,
У брудній пивній навпроти вокзалу,
Він все казав : « Давай з вином,
Воно якраз йде до цього базару.» Він випросив мірку у Ліди за так,
Позичили, скинулись і як завжди хватило,
Та помаленьку полізли в «третяк»,
У надії по дорозі стрельнути на пиво. Зичнули, долізли та на асфальті,
Розпили ту пляшку під давну розмову,
Про сили небесні і проблеми статі,
Зірки всюдисущі та чорну підкову. А Він, вже мокаючи хаєр в бокал,
Казав : « Мені мало, давай ще бухнем,
А тоді розповім, хто де літав,
У вісні і як боротись із днем.» Я нагадав : « В нас грошей немає.»
Він усміхнувся : « У нас завжди так,
Підем до Марії, вона виганяє,
Досить пристойний та дешевий первак. А мені вона на льє за спасибі,
Мене вона називає сином,
Але, по секрету відкриюсь тобі,
Мене, як кажуть, знайшли під тином. Тоді вона, ще жила у селі,
Красива була, якщо ми повірим,
І не пила, як тепер усі,
Та що говорити, підем краще візьмем.» А коли Він заснув, справді первак,
Досить пристойний гонить Марія,
Я Його відтягнув у кущі за «третяк»,
Та пішов блукати, мене ще кликала мрія.
| 
у Вас 
0
