Романова Вікторія народилась в місті Нововолинськ, зараз живе у Луцьку. Закінчила Львівську Національну Академію Мистецтв, по спеціальності художник-кераміст.
***
Час ночі вражає... Пора яскравого місячного сяйва, Та людей із широко закритими очима. Десь тільки часом здалека пес вити починає, І здається, що казковий образ ховається за плечима...
Небо очима зірок споглядає, І місяць, як кіт бачить все довкола. Легенький вітер плечі проймає, Створює образ в душі вийнятковий.
Танцюють русалки у сяйві в долині, Під спів мелодійний пташок у калині. Виходить старий водяник позітхати, І пісню послухать, і думу згадати.
Цвіркоче й пахоче трава у долині, Світ казки триває у темній годині. Сплітаються коси верби над водою, Туманом покрите усе і імлою.
Ще трохи, ще мить лиш – запіють вже півні, Закінчиться танець на травах легкий. Сховається диво ввісні, Залишаться свіжі сліди на росі.
Почнеться світанок, і зорі підкову, Заберуть на світлу частину доби. Та з заходом сонця повториться знову, І танець в долині, і спів у траві.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
1
