Навряд чи зможе хоч один чужинець, Перед всім світом розіп’ятись так: У нас ще вчора сам Христос був – Українець! Сьогодні вже Шевченко – вурдалак. У головах поплуталось святе й нечисте, І грім не гряне, небо не впаде… В Кийові дядько, За горою рак не свисне, Стоїть болото - Бузина росте. Така рясна, що і землі не видно, Тієї, що годує, віддає Свій сік сміттю, що розрослося плідно, А бузині плювати. І плює. Глузує підло і готує страту Тому, хто словом вимостив нам шлях, І хоче прахом його вистрілить з гармати, Щоби розвіяти навіки по вітрах. Цькувати Генія – прадавняя спокуса, Було багато ласих в різні дні Хоча би трішки замочити вуса У його мудрості – настоянім вині. Гірка ця мудрість і гірка ця слава, Вина того не кожен розуміє смак, Тому й хміліє ницість: ”Маю право!”, Тому й паплюжить люто: ”Вурдалак!”. Вандалів духу не зупинить слово, Ім’я, що для Вкраїни є святе. Вони ростуть зухвало – модерново, Пильнуйте, люди – Бузина росте!
Ой е......Оце я зашився Є кущ бузина, цвіте дрібненьким цвітом. І запах не дуже приємний.(це я тільки що взнав) Я щось так сприйняв. Думаю мою неграмотність можна пробачити
Так, свого часу це було написано у звязку із виходом "нєтлєнки" О. Бузини "Тарас Шевченко - вурдалак". Він і сьогодні "росте", як та бузина. Недавно знову видав опус. А відтак - попит є...(
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Назвала мене (..................) І біологію пішла шукати 
Мені соромно 
