…Немов зберіг він незвідані тайни, Так спав неспокійно і часто вві сні, Кричав, посилав десь колгоспні комбайни…
Іван Рядченко, Зб. “Навіки разом”, Київ, 1979 р.
ТВЕРДЕ СЛОВО ПАРТОРГА
Він спав неспокійно і часто кричав уві сні, Він довго беріг і плекав цю незвідану тайну, Як вийшов якось на колгоспні широкі лани, І вголос послав десь колгосп і колгоспні комбайни. Послав. Як відрізав. Сказав: ”А пішло… До біса надої, відсотки, аврали, центнери…”. І послане сонце ховалось за рідне село, І послані йшли вздовж межі по хатах комбайнери.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-