Чому слова твої, мов гострий ніж, Так ранять душу? Я всміхнусь, не плачу, А ти тоді розгніваний мовчиш. І знову я сміюся, мов не бачу. Лише в ночі обличчя затулю І волю дам гірким сльозам, не втішним. Очей з жалю до ранку не стулю І Богу шепочу: «Прости нас грішних». … Чому слова твої, мов гострий ніж І холод у очах такий пекучий? Ще більше раниш серце, як мовчиш, Гірке твоє мовчання і болюче. Я знаю, ти жалієш за усім, За тими легковажними словами. Минеться. Жаль, мов крапельки роси, Впаде на щоки дрібними сльозам
Наталю, я вам дуже дякую!!! Для мене важлива люба оцінка і коментар.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
