|
(Картина – 3-тя).
На сцені знову Пілат і Дружина.
ПІЛАТ Ні, я не бачу в цьому провидіння.
У персні тім
була отрута певно.
В Єгипті добре
знаються на цьому.
ДРУЖИНА Не знаю, як тобі все пояснити…
Для доказів мені бракує слів.
Я, як Касандра…
ПІЛАТ Нумо, заспокойся, Касандро ти моя.
ДРУЖИНА Що там таке? Когось веде сторожа.
ПІЛАТ Іскаріот напевно що?
То
Юда.
Звелів його
знайти й сюди привести.
Лишіть його!
Нехай підійде сам.
(Картина
– 4-та).
Сторожа вштовхує Юду на сцену.
ЮДА По що мене, як злодія привели?
Чи може чим не
догодив я пану?
ПІЛАТ Як злодія? А ти хіба не злодій?
ЮДА Хто бачив, що чуже колись я брав?
ПІЛАТ А що тоді у пазусі ховаєш?
ЮДА Нічого… Це зароблена платня.
ПІЛАТ Тож
покажи, чи щедро заплатили?
Подивимось
що ти за робітник.
Не густо
заробив. Багато поту стратив?
Чи може
кров невинну ти пролив?
ЮДА Нікого не вбивав я, пане любий!..
ПІЛАТ Чому ж тоді на цих монетах кров?
ЮДА Де кров?.. Чи ви жартуєте так, пане?
ПІЛАТ Жартую? То ж послухай! Чи оглух?
Голосні крики юрби: «Крови! Крови!»
ПІЛАТ Чого ж ти зблід? Чи не твоя
робота?
За
тридцять срібних душу запродав.
ЮДА О, пане!..
ПІЛАТ Що говорив Ісус, коли ви були
разом?
Чи
називав себе царем земним?
ЮДА О ні! Хоч він з Давида роду.
ПІЛАТ Він звав людей на бунт?
ЮДА Ні, він учив покори.
ПІЛАТ Як саме?
ЮДА Притчами навчав.
ПІЛАТ Якими?
ЮДА Ну… про … митаря і фарисея…
ПІЛАТ Перекажи.
ЮДА Здається так було:
«Молився
фарисей в одному храмі
і
дякував він Богові за те,
що
не грабіжник, постить двічі
в тиждень.
Не
перелюбець і з своїх прибутків
дає
на церкву цілу десятину.
Не
так, як митар той,
що он стоїть,
не
сміючи і очі звести в небо.
А
митар вбогий в груди бив себе
І
слізно плакав, і благав у Бога:
-
Будь милостивий грішному мені.-"
Тоді
Ісус сказав: «Він виправданий буде,
бо
хто принизився, той стане вищім»…
ПІЛАТ До тебе ця наука не пристала.
Юда здригнувся.
ПІЛАТ Чи правда, що творив він різні чуда?
ЮДА То так. Я бачив це і сам.
ПІЛАТ Що саме він робив?
ЮДА Зір повертав сліпим
і
воскрешав із мертвих…
ПІЛАТ Пусте верзеш. То побрехеньки
бабські!
Ніхто
із мертвих
ще не
повертавсь на грішну землю…
ЮДА Цьому я свідок сам
і
не один,
багато
зріли це.
ПІЛАТ Не може бути!
ДРУЖИНА Я ж тобі казала.
ПІЛАТ Хто ті, що з царства мертвих
повернув
він?
ЮДА То син вдовиці із Наін.
Ісус-бо
пожалів нещасну матір,
промовив
до померлого: «Устань»
ПІЛАТ І що?
ЮДА Ожив він. Ще дочка Яіра
І
Лазар із Витанії.
ПІЛАТ Брехня.
ЮДА Я сам це бачив. Чув і дух
тяжкий,
бо йшов
четвертий день по похованню.
ПІЛАТ Не може бути! Я не вірю, чуєш!
ЮДА То що ж , це воля пана.
ПІЛАТ Іще що він казав?
ЮДА Він говорив:
«Пустіть
дітей до мене,
бо отаких є Царствіє небесне»
ПІЛАТ І правий він. Є святість тільки
в дітях…
Пілат замислився. Ще сильніше чути
вигуки натовпу: «Розіпнути! Розіпнути!»!
ПІЛАТ Гей, хто там із сторожі? Вмить в дорогу!
В Витанії живе
якийсь там Лазар,
знайдіть його
й до мене приведіть,
щоб з нього й
порошинки не злетіло!
Даю часу лише
одну годину. Туди й назад.
Про нього всі
там знають,
то знайдете
його в єдину мить!
ГОЛОС По конях! Пан наказує - в дорогу!
ПІЛАТ То ж слухаю тебе я, Юдо.
Чуєш?
Чого
мовчиш? Чи совість серце точить?
ЮДА А Він-бо знав, що зраджу я його…
Він не ділив
між нас
хто гірший, а
хто кращий.
Та часом, як
замислиться, дивлюсь,
на мене сумно
гляне і зітхне.
А на вечері
тайній Він сказав,
що поміж нас є
той, хто його
зрадить.
А потім, хліб
вмочивши, простягнув…
мені…
Сказав, те
що роблю – то щоб робив
негайно.
Я став і
вийшов…
Заплакав.
ПІЛАТ За що тоді зненавидів Його ти?
ЮДА О, пане, не питайте!..
Гасне світло.
| 
та
у Вас 
0
Отак ось 
