Колись були файні часи,спокійні були роки То ті часи,коли бабки(що зараз на лавках в дворі Плітки розносять і всі знають з ким ти вчора був й допоки) Дівками були молодими,такого віку як-от ми з Вами Коли до колгоспу посилали, студенти картоплю там копали А ввечері під гітару співали й танцювали А потім втомившись добре після тих же ж співів й танців І наївшись печеної картоплі дружно всі лягали спати. То часи великої побудови"славетного " комунізму Коли рай на землі мав ся стати і люди всі рівнею б стали Але не вийшло,так не склалось як їм вождям тим то гадалось 70 з лишком років втрачено намарно.. на що було прагнути до того земного раю щоб людей невинних голодом, або патріотів всіх вбивати?? чи щоб збудувати Чорнобиль-який потім бабахне І радіацією своєю пів-Європи осягне??
Відповідь на на це питання мабуть не знайдеться ніколи Але треба памятати про всі біди наші й про пережите горе І їх уникати,і не лише уникати але й треба долати І історію свою добре знати і памятати.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас