Пн, 28.07.2025, 03:21
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Шишкіної Анни [32]
Поезія Лавренчук Світлани [30]
Поезія Славко [5]
Поезія Горик Ніни [23]
Гуркіна Наталя [57]
Кузьмич Світлана (LirikaS) [4]
Малиновська Жанна [5]
Хомацька Наталя [33]
Поезія Зіньчука Романа [34]
Поезія Анатолія Поліщука [33]
Сторінка творів Цимбалюка Валерія [7]
Nemo [439]
Горбатюк Олег [21]
Романова Вікторія [2]
Кухарук Олександр [88]
Голка Гнат [28]
Нагурний Павло [21]
Укран Укранович [51]
Оленюк Юлія [11]
Остапюк Ольга [3]
Аліса [5]
Костюк Світлана [13]
Пеньковська Альона [7]
Vlasyuk Julia [1]
Курбай Людмила [121]
Костенюк Анатолій [3]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Волині категорії та розділи української поезії, українська проза Нагурний Павло
 

Павло Нагурний

Вірші буду подавати у хронологічному порядку.

У пошуках себе. Лютий 2010.

**********************************************************************
...без тебе нікуди...

Дороги розійшлись під небом, кому на захід – я ж на схід,
Палає в кожному із нас нестримний індивід.
Лиш горе тим, хто загубив себе, невзмозі він відчути,
Хто є – куди іде... Що втратив - що знайде...

Таємні сфери замісили глину... Зліпити ж мусиш сам.
Не все вирішувать тобі та і без тебе нікуди...

* * *

Себе шукать – не марна справа

Себе шукать – не марна справа, затратить можна все життя,
Та цінний скарб в кінці тунелю, за нього варто до кінця
Між темних і холодних стін бродити: чекати, вірити, тужити…
Цей шлях пройти та не зблудити – свободу духу полюбити.

* * *

З струмків нестримне русло вироста

З струмків нестримне русло вироста,
Із насінини велет в лісі пророста.
Ненависть, страх – чарівний світ руйнує,
Лиш чиста думка світло нам дарує.

Втекти від себе – в чистім полі не сховатись,
Шукати шлях єдиний - вірний краще намагатись.
Хто до кінця іде, можливість має досягнути,
Законів вічних - дивних сили на собі відчути.

* * *

Так хочеться між зорі ген податись

Так хочеться між зорі ген податись,
Між сил вселенських прогулятись.
Та не зостатись – донести істину життя,
Відкрити браму вічного буття…

* * *

Чи милий друже ти зустрівся б?..

Холодні стіни, стеля – душа німіє,
Лиш чаша чаю теплого мене зігріє.
Нема того хто світлом поділився б!
Чи милий друже ти зустрівся б?..


Додав: Mizar (06.11.2010) | Автор: © Павло Нагурний
 
Розміщено на сторінці: Нагурний Павло

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1972 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
klavysjka: А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...

klavysjka: На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...

klavysjka: Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...

klavysjka: Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz