Космічна опера у просторі лунає,
Еволюційний моноліт у сні дрімає .
Механіка небес у гору закликає,
Народжених ходити окриляє. Сферичні кола тіло обвивають,
Генератора ідей розігрівають.
Кров у жилах розганяють,
Пасьянс із атомів складають. Таємні знаки нас оберігають,
У темну ніч ліхтар вмикають.
Маяк посеред скель лишають.
Дійти додому закликають… Куди дорога заведе ніхто не знає,
Та шлях свій серцем обирає.
Мелодія життя навік серця єднає,
Історію про двох для поколінь лишає…
| 
та
у Вас 
0
