 Люблю дивитись на хмаринки,
Ось ці прекраснії перлинки.
Мольберт художника розкритий,
Листок пухнастим тоном оповитий.
Ось там вдалині – вусатий дядь
Бороздить небесну гладь.
А ось, дивись, над головами,
Гуляють два гіпопотами.
Не має меж політ фантазій,
У небесах – театр оказій… Люблю дивитись на хмаринки,
Хитає вітер в полі стебелинки.
Хіба тобі й мені багато треба, –
Лиш іноді розкрити диво неба.
Лиш погляд серця розвернути,
Природи силу осягнути.
Чарівний світ в собі розкрити,
Думкам широкі крила відростити.
Немає меж дитяча мрія.
У небесах кружля надія…
2.06.2010
| 
у Вас