Зоре, десь глибоко в небі, Сіяєш ти далеко в часі. Доле, нерозоране ще поле, Дрімають думи серця наші. Тихо, легко з вами зорі, Як в родини добрім колі… Тепло так посеред вас, І у зимній мерзлий час. Ваші руки нас ведуть, Крізь життєві ритми в путь. Шлях до себе, в гори шлях – То любові в небі стяг.
|