Зникла… Стихли мрії. Звикла тікати? Не знаю. Кружляють довкола події. «Чи ще побачу?» - питаю, У неба, зір, долі. І лине білий промінь – Крихта сонця в долоні, Від серця до серця корінь.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1590 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас