Для кого?
Ні! Не для себе я писав слова - Не для тих хто браму прочиняв зі мною. У вічне небо відправляв слова, Ракетою, що запалила ти собою. Ні! Не для себе я робив діла - Не для тих хто проти правди став до бою. У вічний космос простяглась межа, Думками, що зародила ти собою. Ні! Не для себе я в цей світ прийшов - Не для тих хто стиха марно йшов зо мною. Й без тебе стигне в сірих жилах кров, У вічну вічність полечу собою!
Додав: Mizar (21.12.2011)
| Автор: © Міо Зорян
Розміщено на сторінці : Нагурний Павло
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2514 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА