Втомилася. Купаюся в ополонці холодних почуттів... Навіть мій керівник - крижаний чи то сіро-осінній. І не докажеш, що життя має яскраві відтінки кольорів, Що я маю серце, а не холодне глухе каміння.
Набридла хитрість, показова патріотична глибінь, Що наче б плекала в саду білосніжнім життя. І чорна заздрість, що чигає поміж людьми, як тінь, Все втомлює. Складається верлібром у строфу вірша.
Щодня стрічаю над-хмурі обличчя підвладні часу, Чомусь огорнуті колючими обвислими дротами. Що їм заважає не бути болотом, а глиняною масою, З якої можна ліпити будь-що, навіть ворота до райської брами?
Навіщо встеляють стежку власним егоїзмом, Чи его, що гординю називає посестрою долі. І в'їжджають на чуже обійстя без запрошення чи візи, Ламаючи примітивністю, не креативом, мою волю.
Ще й в груди б'ються, що вони - найкращі, Зітруть мій вільний дух у зашкарублий прах. А я кажу вам, хоч втомилася, не вдасться, Спалити мою душу, слово та живе ім'я.
Набридла хитрість? А як без неї..Ми всі вдіваємо маски....,бо не можна все що думаєш говорити. Я пройшла цей досвід і нічого в мене не вийшло...Хотіла як краще , а вийшло , як завжди. Люди хочуть щоб хтось за них щось зробив , а вони тим часом постоять за кутом.... Тримайтися , такий світ......А вірш дуже глибокозмістовний .....
Цікаві роздуми, життєві і наболілі...Так, фальші і дволикості в сучасному світі не бракує, і це дійсно втомлює і розчаровує... Мабуть, у такій ситуації найкращий вихід - це залишатися собою і не зраджувати своїм життєвим принципам.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")