**** Беру папір, намагаюсь писати, Як боляче блукати в самоті, Як важко щастя в долю скерувати, Коли тьмяніють мислі у житті. Чому не радісно, чому сумую?! Життя - не відповідь, а шлях... Іду камінням, твердість чую, Не раз бреду по манівцях. І пам’ятаю, що колись довершу Свій путь перед воротами часу. Чи вспію пригадати гріх свій перший Не знаю, відаю - світанок збє росу. Оцю, що кришталево світла Сріблила шлях тяжкий земний. А я була в задумі, непривітна Не прийняла дарунок дорогий...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 