Вірш "Поезія"
*** Ти приходиш до мене у снах, Ти жеврієш в мені на світанні, Мов підсніжник весни на устах Виливаєшся віршем в коханні. Моя музо душі, ти - свята, Ти дарунок небесний від Бога. Ти є вічність земного буття, Моя стежка життя і дорога. Розриваєш словами серце моє, Б’єшся вітром, дощем на привалі. Хоч не в змозі ми дальше іти, Ділим разом добро і печалі. Ти в пустині спасала мене І водиці давала напитись. Як у горах з тобою блукав, Не давала мені заблудитись. Ми, поезіє, разом – завжди… Не купити тебе, не продати. Ти, мов пташка, чекаєш весни. Всі віршини зумієм здолати..
Додав: galina-fesyuk (13.06.2011)
| Автор: © Петро Гойда
Розміщено на сторінці : Фесюк Галина
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2668 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА