Моя поезія
Морозить зима, снігом засипає Та приходить час тепла Й літо сонцем грає Нехай же їх союз вічно процвітає. Давайте браття, разом віршувати Ловити щастя І людям дарувати Не потрібно, у злі добра шукати. Покажу я вам, де натхнення бродить І місяць зіркам Як ввечері сходить Кожному з нас, це душу молодить. Хіба ж це гріх, з вітром розмовляти А вражень міх Іншим дарувати Їх щиру радість, просто споглядати. Я не поет, але крильми літаю Це не "бред" Розум ще маю Вас лише, до поваги закликаю. Та нехай, ваше слово судить Або рай Або пекло будить Вибачте, якщо від цих рядків знудить.
Додав: укран (22.08.2011)
| Автор: © укран
Розміщено на сторінці : Укран Укранович
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2214 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА