ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ. САЛОМЕЯ

Звоюй, стринож, зігни в покору,

Зірви печать, прожаль наскрІзь!

Бо кров моя тобою хвора,

Бо тіло лук, бо тіло віск,

Між пальців плавиться медвяно –

Прийми офіру на олтар.

Болючо-яро, чадно-п’яно

Гаси вином провини дар.

Зміїні рухи смагло-хижі,

Я – крок, я – крик, я – іскра в ніч.

Мій стан тонкий безстидно лижуть

Масні маслини царських віч.

Дивись, жадай! Жадання біле

Опуклих стегон. Стогін. Блиск

Зіниць. Браслетів дзвін умілий,

Єдвабний шал кармінних кіс.

Жахнися: я – тигриця, темінь,

Цнотлива хвойда, жриця втіх.

Ти вистогнеш моє імення,

Ти мною затавруєш гріх.

А танець звіром зрів навально

У серці темряви навзріз.

Під гримом викличним печальна, –

Ніхто не вгледить бісер сліз…

Останнє – сьоме покривало

До ніг. І я стою нага.

...Тебе на таці дочекалась

Моя

невтілена

жага.

25.10.2011