Чт, 21.11.2024, 23:15
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Вірлени Н.Д. [16]
Поезія Долик Любові [8]
Поезія та проза Новіцької Ірини [1]
Поезія Андрійчук Тамари [0]
Поезія Андрійчук Дарини [1]
Поезія Shadow [2]
Поезія Колиба Максима [9]
Поезія. Ігор Крук [1]
Поезія Межова Любомира [47]
Поезія Стратович Ольги [32]
Поезія Дідик Миколи [26]
Поезія Кухарука Гліба [26]
Поезія Чернеги Олега [24]
Поезія Бугера Тетяни [11]
Поезія Ткачука Анатолія [44]
Поезія Сновиди Володимира [16]
Поезія Колибко Петра [3]
Поезія Гарасим Іванни [4]
Поезія Британ Галини [2]
Квашнівська Наталія [24]
Плід Ірина [8]
Давиденко Тетяна [15]
Олеськів Андрій [49]
Гулько Микола [14]
Лайт Юрій [11]
Грабинська Алла [43]
Артимишин Павло [34]
Багрій Марія [10]
Ткач Андрій [10]
Леся (slash) [4]
Марія (mariya_niko) [12]
Фесюк Галина [73]
Якубянець Марія [16]
Дужак Андрій [74]
Репецький Михайло [14]
Natalka-Fialka [15]
Мазур Оксана [92]
Шевців Михайло [1]
Федик Юрій [13]
Дрозд Христина [9]
Маріанна [197]
Поезія і проза Баранкевич Алли [109]
Собістянська Анастасія [1]
Ярина (yaruna) [1]
Масечко Сергій [33]
Грицай Іван [178]
Мандаринка [10]
Галюська [7]
Михальнюк Володимир [118]
Пікарось Сергій [47]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Львівщини категорії та розділи української поезії, українська проза Мазур Оксана
 

ПСІХЕ...



Поколола ніжні пальці – не відчула болю,
Тонко-тонко вишивала, прикликала долю.
Плакала, а чи сміялась – янголи лиш знають.
Задощило – і не спиться, серце тужить раєм.

Дивна жінка невагома в косах місяць ніжить.
Срібна посестра любові. Сніг біліє крижмом,
Сповиває млосно душу, сіє сон на вії…
Незіпсовано-дитинно в серці квітка зріє.

Проростає через північ кришталевим чаром
Дивна жінка, що вальсує з місяцем у парі.
Їй не спиться і не йметься, крила прагнуть лету.
Жінка-фея, трішки муза, втомлена комета.

Назбирала в кошик зорі – іскри для намиста,
Найяснішу і найкращу розчинила в тісті.
Замісила короваєм, випекла у сонце
І покраяла на скибки. Для усіх. То конче.

Дивна жінка, чи видіння, чи душа дитинна,
Крила білі, аж прозорі, без провини винна…
Вишивала рясно долю – гладдю, не хрестами,
Вірила в примарне щастя, щиро, до нестями.

16.01.2011

Додав: Oksana (14.08.2012) | Автор: © Оксана Мазур
 
Розміщено на сторінці: Мазур Оксана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1957 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
avatar
Жінка-рибо, донько моря,
Люба посестро моя,
В піднебессі неозорім
Десь горить твоя зоря.
Хвиля в груди б'є щосили,
Очі ріже сіль морська,
Ти ж плекаєш власні крила
Там, де в інших – лиш луска.
Хвиля піниться іскристо,
Вітер хмари розганя.
Щоб це море переплисти
Мало буде ночі й дня.
Десь ховає срібло-злато
Дна морського каламуть.
Звикла мертвих цілувати?
Це в минулому, забудь!
Знаю, в серці так солоно
Від печалі й самоти.
Хай мине ця ніч безсонна
І згорять старі мости.
Знаю, хочеш вічно жити
І любов нести у світ.
Відпусти несамовитість –
Крила просяться в політ!
avatar
3 Oksana • 20:17, 14.08.2012 [Лінк на твір]
то все починалося отак:

РУСАЛІЇ
Жінка-риба,
Донька моря,
Звабна посестра акул.
Хвилі в очі,
Хвилі в груди,
Хвилі, простір і намул.
В руки піну набирати,
Розбиватись об граніт,
Мертвих тільки цілувати...
Вічно жити хочеш? - Ні!
І ридає чайка в хвилях,
Бо гірчить морське вино.
Води щоки зборознили, -
Солоно, ох солоно!
avatar
4 Oksana • 20:17, 14.08.2012 [Лінк на твір]
up
avatar
Хай те щастя для вас буде не примарне! А вірш КЛАСНИЙ ,дуже припав
до душі !"НАЗБИРАЛА В КОШИК ЗОРІ..." Яка уява,яка фантазія,МОЛОДЧИНКА! 55555 up hands hands hands
avatar
5 Oksana • 20:19, 14.08.2012 [Лінк на твір]
дякую) зараз, правда, думаю, що багато з моїх віршів трохи солодкаві... ну, вже наразі - як є)
avatar
6 Abigel • 21:47, 14.08.2012 [Лінк на твір]
Видно, що жінка написала. Ніжно, сердечно, піднесено... І - з розумінням. yes
avatar
7 Oksana • 23:24, 14.08.2012 [Лінк на твір]
tongue up
avatar
8 Did • 06:20, 15.08.2012 [Лінк на твір]
Так щиро й водночас загадково звучать слова, що навіть починаю губитися в тому, чому більше вірити...
avatar
11 Oksana • 11:50, 15.08.2012 [Лінк на твір]
все правда, Вікторе...
avatar
9 Rodzunochka • 10:58, 15.08.2012 [Лінк на твір]
Стільки красивих слів вже сказано про жінок, а вам вдається підібрати нові, ніким не зачеплені образи... Вірш проникає кожним рядочком. Браво! respect
avatar
10 Oksana • 11:49, 15.08.2012 [Лінк на твір]
дякую, бо останнім часом почала сумніватися в доцільності продовження писати... є певне відчуття постійних повторів слів, образів, тем, ритміки...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz