ЄЛЕНА

Сукають парки вузлувату нить,

У яблуці зерням Єлена спить.

Нагострена війна, бринять стремена –

Рокованості в’язі сокровенні.

Підмур’я Трої очорнила кров.

Ложесен розкіш в пещенні оков

Гріховно-безупинних нощно й денно…

Сто тисяч раз ненависна Єлена!

Яким зелом прив’язаний навік

Дитинно-безбородий чоловік?!

Ворон чорнизна ошалілонебна:

Багряна тризна чи безстидна треба?

А каяття не ждіте, ви, довкруж,

Бо що кому: коханець, а не муж.

Сирітські очі – божа шахівниця,

Сахнулась криком півбезумна жриця.

Останній лебідь піснею у жар,

Ступає переможцем в ніч владар,

І опадають крилами рамена.

Жадай зернинно-яблучну Єлену…

04.12.2011