Заварювала чай натхненно – як жертовний ритуал
Вивершуючи. Гейша мрій твоїх дозріло-медоносних.
Схвильовані листки кленові і смутних чекань вокзал,
Де сонна скерцо тінь кружляє, розтікаючись волоссям.
Цей день – лиш ієрогліф. Перлами лягав на кімоно,
Вплітався кардамонно стрічкою парчевою у коси.
На відстані зорі плакучої на Схід твоє вікно…
Спокушена не яблуком бажань, а казкою у росах,
Заварювала бурштиново-згірклий чай. Як Інь і Янь.
Замріяно ловила місяця крило. Складала в стоси
Всі спогади про літо, плавила вогнем вітраж бажань,
Ступаючи на килимі граційно і пантерно-босо.
Сама у рай. І сум зітхань..
Дощило серце... чай.
І осінь…
перечекаю ці 6 днів (табличка така підступна там вискакує -- "тільки через 6 днів"... учора, до речі, писалося -- через сім, отже, рухаємося в потрібному напрямку...) і все одно вперто підвищу твою (чи тобі?..) репутацію, Оксано, за цей просто "ОТЛЕТНЫЙ" -- ТАК ВІН МЕНІ СПОДОБАВСЯ! вірш... (пиво п`ю... черныгвське свытле) -- бачиш, з клавіатурою трохи не вправляюся... класний вірш, чесно... жаль, що не можемо пити пиво разом... а що тут скажеш -- не Мартіні Бьянка, звичайно ж... люблю Мартіні Бьянка -- конкретно за -- "бьянка"... слово особливо мені подобається, хоч означає всього-то навсього -- "біле"... але таке трапляється... -- ну нічого не означає, а от подобається... -- і за те, що пахне полином... вдовиною травою...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
